- хвалькувато
- —————————————————————————————хвалькува́топрислівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хвалькувато — Присл. до хвалькуватий … Український тлумачний словник
величатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) розм. Називатися згідно з чином, титулом, по батькові і т. ін. 2) Бути гордим, пишатися, хвалитися чим , ким небудь. || Поводитися зверхньо, зарозуміло, хвалькувато … Український тлумачний словник
вихвалятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/хвалитися, люся, лишся, док. 1) Хвастати, хвалити самого себе. || ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін. 2) Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. 3) тільки недок. Пас. до вихваляти … Український тлумачний словник
завеличатися — а/юся, а/єшся, док., розм. Почати поводитися зверхньо, зарозуміло, хвалькувато … Український тлумачний словник
фанфаронада — и, ж. Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато зарозуміле висловлення: хвастощі … Український тлумачний словник
хвалитися — хвалю/ся, хва/лишся, недок. 1) Хвалити себе, вихвалятися ким , чим небудь. 2) кому і без додатка. Розповідати, казати так, щоб усі чули. || Виявляти, розкривати те, що до цього часу було таємницею, невідомим; відкривати. 3) з інфін., із спол. що … Український тлумачний словник